Зозуля

Прилетіла зозуленька
Тай стала кувати
І на долю зозулячу
Стала нарікати –

Ой не знаю батька свого
І неньки не знаю
Тільки мачуху – шпачиху
Трохи пам’ятаю

Ні братів нема у мене,
Ні сестер немає…
Сиротою живу в світі,
Так мій вік минає…

Нема з ким поговорити,
Чи випити кави…
Сиджу вдома сиротою
Край вікна на лаві…

Почув Бог оті розмови
Тай каже зозулі –
Були в тебе сестри й браття,
Та їх ти позбулась

Як з яйця лиш вилупилась –
Їх з гнізда зіпхала…
Так в братів своїх й сестричок
Ти життя забрала

Тепер гріх отой великий
Будеш одробляти –
Будеш вік самою жити
Й вічно сумувати

Бо лиш Бог життя дарує
Його й забирає
Хто ж цей принцип ігнорує
Того Бог карає…

А щоб користі хоч трохи
Іншим могла дати
Роки будеш всім, хто схоче
Повік рахувати…

                            14.04.2022