Загубилась любов

Зеленіють сади, день весняний прийшов
Як завжди, різнотрав’я буяє
Та чомусь між людьми загубилась любов,
Ось, між нами самотньо блукає

Ходить світом вона, заглядає в серця,
Що колись її ніжністю гріли,
Та змінились часи, там вже місця нема,
Бо серця у людей зачерствіли

Жінка вдома одна, губить час в самоті,
Їй в вікно любов стукає щиро
Я прийду, лиш відкрий своє серце мені,
Але жінка вікно не відкрила

Ось мужчина спішить, обминає жінок,
Що байдуже повз нього проходять
Колись кожної з них ніжний погляд ловив,
Тепер очі очей не знаходять

Ходить світом любов, заглядає в серця,
Всім прохожим себе пропонує,
Та осліпли серця, в них вже місця нема,
Бо щось інше над ними панує

Бо те інше давно вже спотворило світ,
В ньому місця любові немає
Блиск багатства у нім очі нам засліпив,
А любові цей блиск не сприймає

Але вірить любов, але ходить любов,
Бо надії вона не втрачає
Що наступить ще час, що шукатимуть знов
Ту любов, що серця відкриває