Ясний місяць між зірками
заблудив
Ясний місяць між зірками заблудив,
Він зорю свою знайти ніяк не може
Ну а я тебе, кохана, відпустив,
І живу тепер без тебе у тривозі…
І шептало моє серце в дні оті,
Коли цвів в саду весняному розмай
Збережи своє кохання при собі,
Ти його не відпускай, не відпускай
Але я тоді не слухався його,
Відпустив своє кохання, відпустив
Мав надію що повернеться воно,
Вірив в те що те кохання заслужив...
Пролетіли в далечінь стрімкі роки,
За вікном уже вирує снігопад
Не зумів своє кохання вберегти,
Вже воно мені не вернеться назад…
27.02.2026