Я не встидаюся…

Я не встидаюся минулим
І всім отим, чим жив тоді
Дитинство в ньому промайнуло,
Літа пробігли молоді

Тоді надіями ми жили,
У мріях пінилось буття
Тоді кохали і любили,
У світле вірили життя…

Але встидаюсь за державу,
Що до розрухи довела
Зганьбила гетьманську булаву,
Нас в безнадію завела…

Я не встидаюсь теперішнім,
Бо засвітився в нім Майдан
Став вільним край мій найсвятіший,
Позбувся російських кайдан

Нарешті прапор жовто-синій
Зійшов в небесну височінь
Ми стали вільними віднині
В кордонах власних володінь…

Та за чиновників встидаюсь
Що край зганьбили рідний мій
Що не горять, а догоряють
У тінях згаснувши надій…

                                27.10.2025