Як час прийде …

Як час прийде... й на сонному папері
Я тисячного вірша допишу
Тоді йому – своєму ювіляру
Справляти ювілей буду

Покличу в гості всіх своїх знайомих –
І сонечко, і місяць, і вітрів
Смерічку і берізку чорноброву,
Калину й голосистих солов’їв

Дністер покличу й гомінку Свічу,
Й Дніпро великий гостем в мене буде…
І різнотрав зелений запрошу,
І вишню запросити не забуду

Карпати я на свято позову,
З вершинами своїми – діточками
Що понад хмарами ховаються в снігу,
Із Богом розмовляють понад нами…

Покличу тих, які вже не прийдуть,
Які за край наш голови зложили
Покличу тих, що їх героями зовуть,
Що журавлями в небо відлетіли…

Покличу ту, що лиш її кохав
Яка вірші мої усі оті читала
Шукала в них того, що не сказав,
Лице своє сльозою обмивала

Покличу всіх із того роду свого,
Який ніколи в світі не минеться
Усіх із того краю золотого,
Що Богом Україною зоветься…

                                        27.07.2021