Я друкуватися не буду

Я друкуватися не буду
Бо всі вірші пороздавав…
Вже самостійно жити будуть,
Вже їх усіх я б не зібрав

Тепер у них вже своя доля –
Як у людей, що поміж нас
Якщо лиш буде Божа воля
То дехто з них потішить нас

І дехто з них зорею стане,
Замиготить на висоті
Їх даруватимуть коханим,
Вони будуть на видноті

А дехто з них засне надовго,
Чекати буде кращих днів…
Сьогодні людям віршик сірий,
А завтра б він їм заблистів…

За кожним з них я мліти буду –
З душею їх усіх творив
Хвилини ті я не забуду
Як їх у люди виводив

Як край села прощався з ними,
Їм в напуття слова казав
І всім їм голосом тремтливим
Всього найкращого бажав

Мої вірші – душі частинка,
В якій усіх я їх ховав
І мого серця половинка
В якій любов свою тримав

І як той батько, що із притчі,
Що сина блудного прощав…
Лиш ті вірші, які б вернулись
Для вас я б їх надрукував…

                                29.08.2021