Веселка

Така ж сама, як в Україні,
Одні й ті ж самі кольори
Вона мене збудила в мені
Із тої давньої пори…

Коли малим і босоногим
Я навколишній світ вивчав
То із великим здивуванням
Оту веселку споглядав

Вона являлась нам нізвідки,
Найбільшим чудом із чудес
І в кольорових розмаїттях
Вінком ставала між небес…

І вже ось тут, в чужому краю,
На небі знову дивина
Й мені частинку України
На коромислі принесла…

Дивлюсь і сльози витираю,
Що ручаєм з очей біжать
У них туга за рідним краєм,
В якому Божа благодать…

                                01.09.2024