Уже потрохи вигораю…

Уже потрохи вигораю…,
Уже в своєму олівці
Графіт не перший раз ламаю,
Чуття втрачаю у руці…

Уже думки йдуть не рядочком,
Кублом заплутаним пливуть
Пташині трелі у садочках
Вже не тривожать мою суть

Вже вік про себе час від часу
Себе нагадує сповна –
Водив за ніс мене ти довго,
Тепер тебе поводжу я…

Вже не огонь в душі – жаринки,
Я їх згортаю у клубок
Щоб загорівся на хвилинку
Огонь хоча б іще разок

Уже багато попелинок,
У тлінні їх вогню нема
Вже моє серце з двох частинок,
В яких то літо, то зима…

Хтозна чи буде моя ватра
Ще над Карпатами горіти
І диму бовдури крилаті
Понад смереками летіти…

                                28.01.2024