Усі народи – як народи…

Усі народи – як народи,
Лиш ми – у вічній боротьбі…
Чужинцям зичимо клейноди,
Життя ж ламаємо собі

На чорноземах – кладовища,
Рясні хрести на них ростуть
А поміж ними вітер свище
І люди привидом снують

Вони одягнуті у чорне,
В морщинах хмуриться лице
А мова – суміш неповторна,
В ній мат і суржику слівце…

Усі народи – як народи,
Лиш ми – у вічній боротьбі…
Чужим чіпляєм нагороди,
Могили ж риємо собі…

                                16.09.2024