Я причепурю вірші свої,
Нехай вони красиві будуть
Натру до блиску в поліролі
І піду з ними поміж люди
Комусь вони у душу ляжуть,
На когось спогади знайдуть
У когось думку розморозять,
Когось у сльози заведуть…
І захвилюється поема,
Собі в люстерко загляне…
І по віршах моїх звабливих
Мрійливо проза промайне…
Сповільнить хід поважна муза,
Їй віршик в серце загляне
І навіть до всього байдуже,
Ним залюбується есе…
Я причепурю вірші свої,
Щоб ті охайними були
Щоб світлі паростки любові
Несли в світи поміж людьми
06.01.2025