Ти глянула

Ти глянула волошками на мене,
Слова прості промовила мені
І сон, і спокій ти забрала в мене,
Лишила слід навічно у душі

Волошки ті завжди переді мною,
Слова прості поемою звучать
З тих пір увесь живу лише тобою,
І погляд твій – як Божа благодать