Трійка

Воєнний час надав їм право виняткове
Вершити суд без слідства, швидкоруч
Не треба трійці суддів, прокурора,
Вони підсудних брали голіруч

Бо так вони державу захищали –
Шукали зрадників між чесними людьми
І сліз, і крові їм було замало,
Творили суд усюди, де могли

З Кремля їм настанови доводили,
Щоб ворога вони не пропустили,
Що краще трійці сто невинних вбити
Ніж ворога одного пропустити

Три підписи на клаптику паперу,
А дехто й хрестика за підпис залишав
І вже дається право револьверу,
І назавжди підсудний замовкав…

Верховний люльку повну набивав
І рижі вуса підправляв доверху
В міцних руках державу він тримав...
Ціною крові і ціною смерті