Тепер знову один

Тепер знову один – десь попутчик відстав
Наша зв'язка  із ним не відбулась
Чи канати слабкі, а чи страх не здолав,
Чи вершина йому не прогнулась?

Піднімаюся вверх на вершину один,
На помилку нема в мене права
Гаки б’ю у скалу – ось один, ще один…
Щоб вершина коротшою стала

Вертикаль десь у хмару сховалась вверху,
А внизу зачаїлася прірва
На канатах один я над нею вишу…
Затягнулась коротка перерва

Я б ще сили зібрав, та вже волі нема
А без неї всі сили – безсилі
Вже в душі – пустота, а на серці – зима
Тільки вітер гуляє по схилах

Мені б злитися з ним в безтілесную  суть,
Щоб людське все у собі забути
Завмирають думки…, ледве, ледве пливуть,
Все забути й навічно заснути…

Та твій голос мене десь здалеку позвав
Не здавайся, тебе я чекаю…!
З сил останніх уверх на вершину повзу,
У долонях канати стискаю…