Чиясь загублена любов

Над містом літній дощик грає…
Народ кудись чомусь спішить
Байдуже натовп обминає
Букет, що на землі лежить

Чиясь загублена любов
Лежить самотньо поруч з нами
Хтось мимо байдуже пройшов,
Хтось потоптав її ногами

Один букет, та скільки долей
Були ним зв’язані в одне
Життя піде вперед поволі
І іншим долі заплете

Буде кохання процвітати,
Буде любити хтось когось
Але й букет буде лежати
Той, що єднав колись когось…
 

                                07.01.2007