Чомусь говорять

Чомусь говорять що живуть
Душа і тіло в мені
І лиш тоді я сам в собі,
Коли вони в тандемі

Як розпадається тандем –
Людина помирає
І тіло прахом в землю йде…,
Душа ж в світах гуляє

Та вже душа ця не моя,
І ми вже – не особа
І вже пропало моє „ Я ”…,
В душі ж чергова спроба

Вже інше тіло десь знайти
І інше „ Я ” створити
Щоб шлях новий із ним пройти,
Й нове життя прожити

Душа ж без тіла – пустота,
Лиш вакуум потреби
Створити з тілом оте „ Я ”
Десь на землі під небом

Сама – без пам’яті вона,
Без почуттів у собі…
І тільки з тілом ожива
Десь у людській утробі

І „ Я ” вже інше постає,
Старого ж слід зникає…
І Людство є…, воно живе
Поки тандем триває…
                       

                            24.04.2025