Чоловікам

Якщо рабом не хочеш стати,
Невиліковно захворіти,
Себе тортурам піддавати,
Живим себе похоронити

То не закохуйся занадто,
То не занурюйся в кохання,
Не підкидай вогню в багаття
І не чекай кохання зрання

Бо те кохання – річ підступна,
Природи хитре забагання
Воно жінкам дається в руки
Щоб їхні збулися бажання

Бо ним вони маніпулюють,
Чоловіків в руках тримають
Бо з ним вони на нас полюють,
А вполювавши – покидають

Вони завжди цвітуть весною,
Свої бутони розкривають
Чарують звабами й красою,
Своїх метеликів чекають

Бо, може, сяде звабливіший,
Отой, що високо літає
Отой, що крила красивіші,
Що в небі зіроньки збирає…

Ти не закохуйся занадто,
Навчись дистанцію тримати
Як прилетить чужий метелик,
Не варто крил йому ламати…

А скористайся своїм летом,
До свого долети зеніту
Щоб своєчасно крил розкрити,
Щоб своєчасно відлетіти…

                                    26.06.2025