Цей дивний світ…

Вони віки стоять павпроти –
Живі і ті, що смерть несуть
Уже в стволах свинцеві шроти,
Ще мить і смертю заплюють

Феміда вкотре насміялась,
І карний меч свій підняла
Та не над тими, що стріляють –
Меч над невинними знесла

Про правосуддя їй не знати,
Їй кривосуддя до лиця…
Ще мить і світ покине мати,
Ще мить й помре чиясь дочка

І їх могил ніхто й не знайде,
Лиш тихо десь сльоза впаде…
У Україні сонце зійде
І новий день живим гряде

Тих, що стріляли – не забудуть,
Їх груди вкриють ордени
Вони із пам’ятників будуть
На люд дивитись з висоти…

На соловках зросте могила –
Одна на всіх і без хреста…
Убивць московія зростила –
Без каплі жалю у серцях

Вони усе життя воюють,
Для них вбивати – вища суть
І людству війни та нещастя
У двадцять перший вік несуть…

Цей дивний світ, це задзеркалля,
В нім фігурує кривизна –
В одних до миру намагання,
А в інших у думках війна…

                                13.10.2022