Сорочки матуся прала

Сорочки матуся прала
Для свого синочка
У трьох водах полоскала
Вишиті сорочки

У трьох водах полоскала,
На сонці сушила
Сину рідному подала
І перехрестила

Їдь в дорогу, рідний сину,
У чужі країни
Може десь там знайдеш долю
Нашій Україні

Може десь там за морями
Доля заблудилась,
У лісах десь, чи в пустелях
Вона загубилась

Може, блудить білим світом,
Може, сил немає,
Може, десь під чужим тином
Надії втрачає

Виводила рідна мати
Коня вороного
Відправляла в світ далекий
Сина молодого

Як поїхав в світ далекий –
Молодий, красивий
Пройшли роки… Повернувся,
Голівонька сива

Кінь вороний з сил останніх
Селом шкандибає
Стара мати з рушниками
Сина зустрічає

Обнімає свого сина,
Сльозу витирає
А де ж доля України? –
У нього питає

І говорить син до мами –
Ми шукали всюди
Та не знають, де вона є
Ні вітри, ні люди

Може, долі і не було,
Не треба шукати
Треба долю України
Самим будувати

І не десь там, на чужині,
А у рідній хаті
Там, де пісні солов’їні,
Де батько і мати