Слово…

А я вірша свого пишу,
Там Слово біля Слова
Лягають тихо у строфу
Й собою творять Мову…

Якось у роздумах нічних
Про світ цей загадковий
Себе я тихо запитав –
А що ж таке є Слово?

Колись питань про це не мав,
Не мав загадок в Слові
Та випадково прочитав
У Заповіті Новім:

– Воно у вічності було,
Воно було й спочатку…
Воно – сам Бог;… і Він Його
Залишив нам на згадку

І ще я там же прочитав
Що Слово – це Ісус
Бо першим він нам розказав
Що чув із Божих вуст…

Отож Воно – не просто Слово
– Синонім загадковий
І таїну ховає в собі
Це споконвічне Слово…

Бо як без Мови Слову бути,
Чи Мова – це також Ісус…?
І чи знання шкільні забути –
Частинка Мови Слово лиш…

І вкотре я вірша пишу…,
Там Слово біля Слова
Собі лягають у строфу,
І творять чудо – Мову…

                                13.02.2025