Шість тисяч

Шість тисяч мов живуть на світі
І є посеред них моя
Вона в батьківськім заповіті,
Вона у пісні солов’я

Вона для мене – скарб безцінний,
Який ще пращури знайшли
Вона для мене – дощ осінній,
Що наповняє береги

Вона – мов річка повноводна,
Життя розносить по землі
Це джерело води холодне,
Що спраглих в спеку напоїть

Вона для мене – цвіт калини,
І запах сіна запашний,
І спів трембіт на полонинах
Що серцю змалку дорогий

На мові цій співала мама,
На ній мій батько говорив
На мові цій казав коханій,
Що лиш її одну любив

Шість тисяч мов живуть на світі,
Та мова в світі є одна
Яка зорею в небі світить,
Яка з дитинства дорога

                                21.02.2009