Розчинились в часі

Розчинились в часі імена,
Відійшли з роками у минуле
Час усе розставив по місцях -
Люди про людей забули…

Люди возвеличують одних,
Навіть їм присвячують молитви
Потім проклинають тих самих,
І любимцям об’являють битви

Людям до кінця не довіряй,
Люди можуть часто помилятись
Краще ти у Бога запитай,
Краще Богу серце довіряти

Бог не забуває імена,
Як не забуває нас з тобою
Він із нами буде у віках
Тільки ти носи його з собою

Тільки ти його не забувай,
Бережи, як дорогу обнову
Лиш йому одному довіряй
Своє серце, і любов, і слово