Розпустила крила осінь золота

Розпустила крила осінь золота,
Все кругом сховала в кольорів дива

Припорошив іній цю красу її,
Від краси такої радісно й мені

Вітер тихо віє, листям шурхотить,
Ще струмок між листям весело біжить

Ще не скула крига в панцир його рать,
Ще ключем у вирій лебеді летять

Радісно й тривожно в мене на душі
Бо ті очі бачу тільки уві сні

Заховала осінь десь в світах оту,
Що її вдягала в золоту фату

Журавлі останні промайнули вдаль,
В осені лишились радість і печаль…

                                            10.11.2021