Російською, мій друже, не молися

Російською, мій друже, не молися
Бо вбивці її в край наш занесли
Ти мові українській поклонися
І тим, які цю мову зберегли

Колись вона цвіла у нашім краю,
Дзвеніла невгамовним ручаєм
Поміж Дніпром та водами Дунаю
Витьохкувала раннім солов’єм…

Прийшов москаль і чоботом кирзовим
Нам мову українську потоптав
І наше українське слово
Гулагами сибірськими вмертвляв

Вмертляв, але не зміг убити…,
Воно скрізь ґрати цівкою стекло
Щоб землю українську возродити,
Й підняти жовто-синє знамено

Іде війна…москаль не вгомонився
Бо мова йому спати не дає…
На мові українській помолися
За тих, що найдорожче вберегли…

                                            20.04.2023