Раз з товаришем найкращим…


Раз з товаришем найкращим
Ми розмову мали
Про державу і про нас
Собі розмовляли

Вийшла мова непроста –
Одні заковики
Чуть не бралися за чуба
Вперті чоловіки

Тож товариш каже мій:
Що це за держава,
Як живемо ми у ній
Без надій і права

Вона кинула всіх нас,
Все людське забрала,
У майбутнє вбила віру
Ця наша держава

Я ж говорю – почекай,
На все час потрібний
Зацвіте колись наш край
Тож будемо з хлібом

І порядок наведемо,
Загудуть заводи
І засіємо поля,
І все буде добре…

Та товариш не здається:
Одне життя маю
Я уже на це добро
Двадцять літ чекаю

А ось вибрані уже
Живуть так, як хочуть
Ось – привласнюють чуже,
Мають все, що хочуть

Бо чиновники вони,
Бо вони при владі
Нагорі сидять вони –
Засідають в Раді…

Не здаюся я також,
На ті компліменти
Висуваю я йому
Свої аргументи…

Так з товаришем своїм
Дотемна сварились…
В гастроном зайшли по тім
Тай добре напились…

Ну а зранку голова
У нас розболілась
Не згадаємо чому
Вчора ми сварились…

Так буває у житті,
Щоб знайшлась причина…
На терези покладуть
Навіть Україну…

                07.02.2017