Про очі…

Як час прийшов – на роздоріжжі
Для себе очі обирав
Шукав собі що найщиріші,
Шукав оті, які б кохав

Бо очі ті бувають різні –
Відтінків різних й кольорів
Бувають очі добрі й грізні,
Й такі, що й глянути б не смів

Бувають очі милі й щирі,
Бувають заздрісні і злі
Бувають очі сірі й карі
І волошково – голубі

Привітними бувають очі,
Й колючи є із поміж них
Чорніші є від тої ночі,
Є й очі з сонечком у них

Є очі ті, що обпікають,
Хвилюють душу раз пораз
А є й такі, які кохають,
Що возвеличують всіх нас

Є очі ті які чекають,
Надія ще живе у них
А є й такі, які лякають,
Вже не очікують відлиг

Є очі ті, які прощають,
Що забувають біль образ
А є й такі, що проклинають,
Що попелять усіх щораз…

Я розгубився в розмаїтті
ФеЄрій тих, що ще й не знав…
Як розцвіли весною квіти –
Собі я очі обирав…

                                28.01.2022