Про невпізнанне

Хто знає, що навколо нас?
Хто розбереться в вічній круговерті?
Світ нескінченний виділив нам час
Щоб за секунду з пам’яті нас стерти

Життя – секунда, швидко пролетить
Чи можемо секунду цю змінити?
Чи можемо в таку коротку мить
В цій круговерті слід свій залишити?

Хто ми й для чого живемо на світі?
Чи має зміст земне наше життя?
Чи згасне слід наш в Всесвіті навіки
Й навіки відійде у небуття?

Може даремно ми життя прожили
Щоб за секунду відійти у небуття
Даремно жили ми, когось любили
Даремно билися закохані серця

Можливо ми в пустелі порошинка
Яку ніхто й ніколи не знайде
Можливо ми лиш макова зернинка
Яка ніколи у пустелі не зійде

А може ми краплина в океані
Яка сто раз зробивши оборот
В сто перший раз попаде на зернину
Й життя у ній запустить хоровод