Перлини

Почув я, що перлин багато в морі,
Пірнальники їх дістають із дна,
Пірнаючи в морських глибин простори.
Кожна перлина - це природи дивина.

А я перлин багато інших знаю
Хоча від моря вдалині живу.
Кожного дня я ці перлини зустрічаю,
Коли по вулицях своєго міста йду.

Таких перлин нема в морських просторах.
В морських просторах мертва красота.
А в тих перлинах, яких я стрічаю
Жива краса, що доведе до забуття.

У тих перлинах очі волошкові,
І чорні брови, вигнуті крилом.
Щем трепетний я чую в їх розмові,
А погляд їх – як неба бурелом.

Морські перлини серця не стривожать,
Їх блиск холодний розтає у тьмі.
Живі ж перлини душу приворожать,
І серце спопелять в огні.

Перлини ці – дівчата України
Таких у світі не знайдеш ніде
І голос їх, як пісня солов’їна
І їх краса до болю обпече

Перлини ці – троянд п’янкі букети,
Що самоцвітом манять на весні.
І тому їх оспівують поети,
І тому їм присвячують пісні.