Ой ти вершику, мій верше

Ой ти вершику, мій верше
Нащо я тя пишу?
Нащо ти мені, мій верше
Розриваєш душу?

Будем жити сиротою,
По світах скитатись
Будем разом із тобою
ПрИтулку шукати…

Ой ти вершику, мій верше
Нащо я тя пишу?
Як покину світ широкий
На кого тя лишу?...

Підеш, верше, в сині гори,
На ту полонину
Будеш жити з вівчарями,
ГлЕдіти маржину

Вітри будуть там шуміти,
А сосни співати
Орли будуть в синіх горах
Тобі шлях шукати…

Будеш ти разом з вітрами
В чужих хижах спати
Будеш там – на полонинах
З маржинов блеяти

З небом будеш розмовляти,
З соснами трендіти  –

Вони будуть за тобою
Вершику, гледіти…

А мене, якщо згадаєш –
Дуже й не журися
Бровам чорним, що в долині
Від мене всміхнися…

                        06.07.2021