Ой на горі, на високій

Ой на горі, на високій
Стоять два дубочки
Ой, не вернуться додому
З бою два синочки

Ой летіла зозуленька
Сіла кукувати
Тай з синочками отими
Стала розмовляти

Скажіть мені, молодії,
Чи не жаль вмирати,
Чи не жаль за Україну
Життя віддавати?

Скажіть мені, дорогії
Чом матір лишили,
Чом лишили сумувати
В гаю дві дівчини?...

Ой не жаль нам, зозуленько
Було помирати
Бо хтось мусів Україну
В бою захищати

Бо хтось мусів зупинити
Цю орду ворожу
За Вкраїну козак кожен
Голову положить

Не жаль було за Вкраїну
Життя віддавати
Але жаль, що дві дівчини
Будуть сумувати

Але жаль, що рідна мати
Буде сльози лити,
Кожен день на шлях широкий
Буде виходити…

Ой у гаю, під горою
Цвітуть дві калини,
А під ними, заквітчані
Плачуть дві дівчини….