Ой гуляє вітер в полі

Ой гуляє вітер в полі,
Дерева гойдає
З козаком в чужому краю
Собі розмовляє –

Ой козаче, козаченьку,
Нащо душу краєш
Чом за обрій щохвилини
З сумом поглядаєш?

Чом зі мною не говориш,
Лице відвертаєш
За дівчатко – чорні брови
Чому не питаєш?

Що змінилось в серці твому,
Що в душі стряслося
Про що мріяв в чужім краю,
Чи воно збулося?

Мовчав козак довго, довго,
Лицем відвертався
Вітру в очі не дивився,
Із ним не вітався

Та не витримав нарешті –
Слова хочуть волі
Заговорив собі тихо з вітром
У тінях тополі –

Прости мене, вітре - брате
Що тя уникаю
Хоч про що поговорити
Із тобою маю

Бо летіли журавлики,
Новини сказали
Білі хмари – сестриченьки
Теж не промовчали

Всі вони про Україну
Мені говорили
І зі мною при розмові
Гіркі сльози лили

Тож і ти мені, мій брате,
Щось таке розкажеш
Що ще важче мені буде,
Що душу розкраєш –

Ой не буду, козаченьку,
Щось тобі казати
Ой не хочу тобі правду
Про твій край казати

Бо буде тобі ще важче,
Будеш сльози лити
За дівчатком - чорні брови
День і ніч тужити

Ой сідай на мої крила,
Будемо літати
Від чужинців Україну
Підем рятувати…

Ой гуляє вітер в полі,
Натрудились крила
А під ними найсвятіша
Україна мила…

                        14.12.2025