Отій…

Вже час пройшов, вже осінь сіра
Крилом розчахнутим летить
Найкраща мить життя злетіла,
Уже назад не прилетить

Пробач мене, що помилився,
Й тебе - єдину полюбив,
Що назавжди в житті влюбився
В оту, що Бог заборонив

Пробач за те, що жив тобою,
Тобою марив по ночах,
Що лиш тебе одну з собою
Тебе я бачив в довгих снах

Пробач, що зустрічей з тобою
Роками вперто я шукав
Пробач, що жив лише тобою
І лиш тебе одну кохав

Пробач, що був сліпим так довго,
Твоїх думок не прочитав
Що не шукав яку завгодно,
А лиш тебе одну шукав

Пробач, що пізно схаменувся,
Що лиш недавно відпустив,
Життям пройшов – не оглянувся
І через це в житті грішив

Тепер готовий покарання
За почуття свої нести
Не знав, не думав, що кохання
У собі гріх може нести

Пробач за все, хоч, може, пізно
В житті пройдешньому прощати
Життя вже прожито порізно,
Вже час на Божий суд постати…

                                        20.11.2018