Ой хреново мені, ой хреново…

Ой хреново мені, ой хреново…
Ой, напевно, піду тай нап’юсь
Не римуються слово до слова,
Не лягають в рядочки чомусь

Десь далеко омріяні очі
Тож хреново мені через це
Тож безсонням тривожаться ночі,
Чорнотою плюються в лице

Ой пригадую дні під горою,
Материнку збирали й чебрець
Любувався тоді я тобою,
Слухав ритми коханих сердець

Ой хреново мені, ой хреново,
Вже й сто грам не поможуть мені…
Пустих пляшок гора під стіною
І годинник замовк на стіні…