Ох, ці знаки розділові…

Ох, ці знаки розділові…,
Скачуть собі врізнобіч
Надважливі вони в Мові,
Стрижнева у мові річ…

Знак питання все на світі
Знати хоче, всіх пита
Про весну і осінь й літо
І чи скоро вже зима

Про веселку кольорову
І про небо, дощ та сніг…
Всіх питає знову й знову –
І куди це місяць зліг?…

Пихтить кома гонорово,
Хоч зігнулась, мов дуга –
Я важливіша за Мову,
Зміст її міняю я

Всі слідкують куди ходжу,
Знають місце де стою
Крок уліво, чи крок вправо
Й тексту змінюю струю…

Знак окличний – загадковий,
Голос має – хоч куди
Командирське в нього Слово,
Чути всюди і завжди

Не почути – неможливо
Ухилитись – теж ніяк
Його голос містить силу,
Він у реченнях – маяк…

А три крапки – скриті дуже…,
Догадайся, що буде
Чи загубиш щось, мій друже,
А чи, може, щось знайдеш…

Чи пригода закінчилась,
Чи продовження буде…
Щоб людина не лінилась –
Хай вона його й знайде…

Ох, ці знаки розділові…,
Кожен вартий нагород
Бо цвіте із ними Мова,
Бо із ними ми – народ…

                            17.11.2025