Одинока…
Її краса… – що й світ не знав,
Таких ще пошукати…
Її Бог розум світлий дав,
Все інше дала мати
Вона вимоглива до всіх,
І в вихованні строга
Любителям легких утіх
Вона – пересторога…
Та одинокою чомусь
Вона по світі ходить –
Для себе пару між людьми
У ньому не знаходить…
Її краси бояться всі
І розуму бояться
А тОму величі її
Тихенько стороняться…
Так в одинокості й живе
Ця жінка поміж нами
Зорею гордою пливе
Понад чоловіками…
16.01.2022