Незалежність

Немає незалежності ніде
І не знайдеш її ніколи
Придумали ж це слово непросте…
Пролилось через нього море крові

Всі хочуть незалежності чомусь,
Туману всі шукають у пустелі
Завжди хтось зобов’язаний комусь,
Чи в місті, чи в сільській оселі

Бо кожен є залежним від чогось,
Бо кожен є залежним і від когось,
Бо всі ми є залежними від всього –
Від світу неживого і живого

Ти станеш незалежним лиш тоді,
Коли не стане Всесвіту самого
Залишишся один на самоті,
А більше і нікого і нічого

Тоді ти незалежність проклянеш,
Завиєш вовком сам собі журливо
І тихо незалежним відійдеш
Туди, куди й залежні відходили

А я давно залежним хочу бути
Від сонечка, зірок і від вітрів
Від тих, кого довіку не забути,
Від звабливих жіночих чорних брів