Незабудки

Де дві Бистриці води несуть,
Де зливаються в річку єдину,
Там зійшла благодать – Божа суть,
Там я слухав пісні солов’їні

Там тебе я носив на руках,
Цілував твої губи солодкі,
Там я жив, там любив, там кохав,
Чомусь ночі там були короткі

Там мені ти сказала слова,
Слів отих нам повік не забути
Там між нами любов розцвіла,
Як цвітуть на весні незабудки

                                    25.07.2007