Небесній сотні

Тривога дзвони розбудила,
Луна навкіллям поповзла
В набат забила Україна,
Бо нам біда у край прийшла

Вона у логові гніздилась,
В липких обіймах москаля
Як час прийшов – біда дозріла
І в Україну приповзла…

І в мить оту ви піднялися,
Щоб захистити рідний край
І в небо сотнею знеслися
У цей святий небесний рай…

Живуть у небі побратими
І в наших душах теж живуть
І хоч померли молодими,
Та нам надію бережуть

А там, внизу – смертей тривоги,
Могили всюди піднялись
Немає правди…, ані Бога
Та й чи будуть вони колись…?

                                30.10.2026