Народе мій

Народе мій, чому заснув?
Може вже годі спати
Чому так скоро ти забув,
Що вільним хотів стати?

Невже замало тих кісток,
Тих долей недоспіваних?
Невже замало сліз жінок,
Удовами покинутих?

Народе мій, хто ти єси,
Конгломерат аморфний?
Чому не хочеш хрест нести,
Свій хрест, а не заморський?

Скільки ґулагів ще тобі
Потрібно, щоб проснутись?
Невже від волі ти сп’янів,
Хочеш назад вернутись?

Чому той хрест тобі важкий,
Додолу плечі тисне?
Не знаєш ти куди нести,
Вперед, а чи в колишнє?

Народе мій, ти вже проспав
Голодомор в тридцятих
Сибір проспав, Афган проспав
Ще скільки будеш спати?

Чому сподобалось тобі
В чужих тенетах спати?
Нести чужий хрест на горбі,
Хазяїв зверху мати?

Тож бачу, міцно ти заснув
Тебе збудити хочу
Щоб не проспав, щоб не забув
І щоб відкрились очі

Багато в нас таких було,
Що бралися будити
Вже багатьох нема давно
А треба ще будити

Ще кілька років пробіжить
Допоки будеш спати
Не треба буде вже будить
Треба буде ховати

Буде процесія іти
З хрестом і хоругвами
Ховати будуть той народ
Яким були ми з вами

                            20.10.2006