Напевно, ще не народилась

Напевно, ще не народилась
Ота одна, моя зоря
Що в сні мені якось приснилась,
Та й чи народиться вона?

Зорю оту шукаю всюди,
Стоптав очима небозвід
Роки біжать, проходять люди…
Але зорі пропав десь слід

Кругом у небі інші зорі ‒
Блистять промінням крижаним
А я тепла шукаю в морі
Що зветься Всесвітом земним

А я тепла хотів би трохи,
Щоб відігріло те в мені
Що вже крижиною іскриться
В моєму серці і в душі

Що вже пронизує клітини,
Що вже морозить мозок мій…
Живе під зорями людина
На самоті, в полоні мрій