Нема ніде такого місця
Немає іншого села
Яке мені було б святіше
Ніж те, де мати повила
Усе життя до цього місця
Думками ходжу навпростець
У тім селі – батьків обійстя
І це село – Монастирець
Усе життя церковні дзвони
Я чую часто по ночах
Стоїть ще церква біля дому,
Де дзвони чув я ці не раз
Життя стежинами розбіглось
І по світах нас рознесло
Та має кожен в небі зірку
Яка повисла над селом
Над тим селом, де народився
Де мати в школу повела,
Де перший раз в житті влюбився,
В якому молодість пройшла…
Уже цвіте бузок весною,
Вже в літніх пахощах чебрець…
Мені село наснилось знову
І це село – Монастирець…
28.07.2006