Мені приснився…

Мені приснився дивний сон –
Немов переді мною
Стіна кремлівська височить,
Червоною мовчазною горою

По ній униз стікає чиясь кров…
І потічком біжить попід горою
А понад ним алея майорить
Й історію сфальшивлює собою…

На ній багато споминків звели
Тим людям, що росію піднімали
І всім отим, що совість продали
Й на москалів трудилися за похвалу

І я гетьманів там побачив багатьох,
Які челом орді московській били
І теперішніх я побачив серед них,
Що блазнями в московії служили

Уся еліта українська там,
Що під крилом москальським проростала
Яка злигалася із ними у свій час
І совість їм до капельки продала…

Там пам’ятник Хмельницькому стоїть
Що до царя з поклонами ходив
І надпис на фундаменті блистить –
Ты государю преданно служил…

Поляков ты поставил на колени,
И малороссов ты умиротворил
Челом тебе от батюшки и слава,
Отечеству ты преданно служил…

І дальше пам’ятники в ряд стояли,
Відомі прізвища на них і імена
Там багатьох московія згадала,
Є там і теперішні імена…

Там є Кравчук і Кучма серед них,
Там Янукович зверху заглядає
Собі поміж деревами стоїть
Й москву собі спокійно оглядає…

В кінці алеї пам’ятник стоїть,
Відома постать з нього споглядає
Це пам’ятник зеленському блистить
І епітафія увагу привертає…

Виблискують в ній букви золоті –
Пусть вечним будет подвиг твой блестящий
Ми воздвигаем пам’ятник тебе,
Останкинской он будет выше башни…

Ты спас россию от беды,
Ты усмирил хохлов строптивых
Ты русский флаг на Киев возложил,
Перехитрил украинцев спесивых…

Так клоун виріс посеред москви,
Він без штанів, та на роялі грає
В руках своїх аж поверх голови
Велосипед поламаний тримає…

Мені приснився дивний сон якийсь…,
Та не йому, а в інше вірити я хочу
Що час прийде й підніметься колись
Шевченко вже на нечервоній площі…

                                                11.06.2024