Лелеки

Біля хати стара липа
Роками стояла
Разом з нею й дітвора
У дворі зростала

Літом цвітом запашним
Липа розцвітала
Вона бджолам свій нектар
Радо дарувала

А між гіллями вверху
Колесо стояло
Там собі лелеча пара
Гніздо збудувала

Як весною танув сніг,
Сонце пригрівало
То із вирію лелеки
До гнізда злітались

І кричала дітвора:
„ Буську закалатай…! ”
Повна радостей була
Вся батьківська хата…

Час пройшов, роки спливли,
Діти виростали
І з лелеками в світи
Вони відлітали…

Разом з ними й я якось
У світи подався
Із лелеками й гніздом
З жалем попрощався

Закружляло вирієм
Життя долі наші
Покривались сивиною
Голови юначі...

Та якось прийшлось мені
В селі побувати
Шукав з трепетом в душі
Я батьківську хату

Та вже інші там жили –
Життя наслідило…
Замість хати – кам’яниця
Височіла біла

Де колись трава росла –
З каменю бруківка
Там, де гралась дітвора –
Б’є фонтану цівка

Там, де липа розцвітала
Все змінилося тепер
Замість неї на подвір’ю
Для собак звели вольєр

Мур високий відділив
Подвір’я від світу
Непорушний спокій там
До скінчення віку

Замість гамору дітей
Там – гавкіт собачий
Що за муром робиться –
Ніхто й не побачить

Вже лелеки не літають
До обійстя цього
Два бульдоги не пускають
Нікого до нього…

Тож із сумом на душі
Я назад вертався
Клич лелечий у гнізді
Мені причувався

                        20.07.2013 р.