Коралі…

В старій хатиночці, курній
Де ще бабуся жила
В куферку, там – на самім дні
Коралі залишились

Я на столі їх розложив –
Любуюся красою
Намистин ніжний перелив
Чарує нас собою...

Пацьорки на нитках висять,
Зелені, білі, чорні…
Он ті – веселкою блистять,
Ті сині, ті червоні…

Одні – циліндрики малі,
А інші – мов барильця
Он ті – мов кульки золоті,
А ті на вид – мов серце

Усі на низинках вони ‒

Що ниточки тоненькі
У брунти сходяться вони
Мов діточки до неньки

Одні від дотику шумлять,
Ті ж – тихо розмовляють
А ті, що в кульках – ті дзвенять,
А ці – пісень співають

Ось ці, що чорні – ті в журі,
Ні з ким не розмовляють
Червоні ж – ті на видноті,
Ті женихів чекають…

Колись, давно – в скорботні дні
Бабуся відходила
В куферку нам, на самім дні
Життя своє лишила…

                            29.05.2021