Колись в садах соловейки
Колись в садах соловейки
Щосили співали
Собі тим різноголоссям
Пару підбирали
Колись веснами садочки
Цвіли буйним цвітом
Неслась слава України
Понад усім світом
Тепер в небі ворон чорний
Тінню пролітає
Своїм карканням хрипливим
Журу наганяє
Вовки нишпорять усюди,
Падаль підбирають
Поміж падаллю отою
І люди бувають…
Занепала Україна,
Спліснявіла воля
Заростають чорноземи
Тереном поволі
Немов вирок – понад нею
Доля в чорних шатах…
Політає… й заночує
У порожніх хатах…
10.12.2023