Я в Грузії служив

Мені доля подарок зробила,
Я довіку їй вдячний буду
Мені доля країну відкрила,
Буду мати її за сестру

І хоч мати моя – Україна,
Я її бережу і люблю
Берегти і любити віднині
Буду я закавказьку сестру

Не забуду я Мцхети ніколи,
Де Тамара на троні була
Не забуду високі ті гори,
Де людська не ступала нога

Там Кура заховалась між скали,
Мужньо в камені торить русло
Куполами виблискує Джварі,
Розливає довкола добро

Там мені тепле сонечко гріло,
Там вітри обмивали лице
Там у серці любов тріпотіла,
Що й тепер ще у ньому живе

Пробігають роки за роками,
То заходить, то сходить зоря
Як Дніпро носить води віками –
Носить води віками Кура