Я не знаю

Я не знаю, що нині є в моді,
Що сьогодні угодно писати
І за що бюрократи сьогодні
Гонорар мені можуть подати

Не для нього рядочки я пишу,
Не для нього їх в вірші складаю
В них добра Україні я зичу,
Перед нею провину я маю

Бо мовчав, коли було потрібно
На всі груди уголос кричати
Як почали Вкраїну нардепи
На куски в котрий раз розривати

Бо мовчав, як кричала Вітренко,
Що в Росію потрібно нам знову,
Бо мовчав, як кричав Симоненко
Щоб російську підтримати мову

Бо мовчав, коли гризлись до смерті
Ті, що звали себе – „ Демократи ”,
Що надії топтали уперто…
А тоді ж треба було кричати!

Хоч сьогодні мовчати не буду
Хочу ще своє слово сказати
Бо якщо промовчу – ким я буду?
Будуть внуки мене проклинати

                                    16.11.2008