І взяла скрипку вона в
руки
І взяла скрипку вона в руки
Й здобула звуки чарівні
Раніше цього чуда чути
Не приходилося мені
Ці звуки линули з-під неба,
Ніби сам Бог їх дарував
І їх тонами неземними
Усе єство моє проймав
Ці звуки зналися з вітрами,
То шелест в них, то буревій
Пливли акордів ніжні гами
Й плели вінок солодких мрій…
То з соловейком загравали
І хто з них хто – я вже й не знав
А то змагались з ручаями,
То гомоніли хором трав…
Ці звуки в серце заглядали,
Горіли полум’ям в мені…
Єством відчув, що я кохаю
Її й ці звуки потайні…
29.12.2023