Хто б міг

Хто б міг подумати,
Що прийде весна
І тобі стане холодно
Зі мною?

Не стерла пам'ять ці прості слова
І біль у них, і відчай, і тривога
Тривожать серце юності слова,
Лежать собі рівненько, слово в слово

Лиш кілька слів, що їх колись
Ти розкладала у рядочки
Та крик душі несуть вони,
Тремтять березовим листочком