Хрести

Ходять люди усі по Землі, по Землі
Бо віддавна ходили Землею
Носять люди усі – і старі, і малі
Хрест важкий на плечах за спиною

Довгий хрест той в усіх, не легкий, а важкий
Ходять люди усі, повгинались
Але кожен несе – чи старий, чи малий
Бо із ношею тою змирились

Та знайшовся один, що хитріший за всіх,
Не хотів він, як всі – прогинатись
Він надрізав свій хрест, щоб коротшим той був
І щоб він міг усіх обігнати…

Тож побіг він вперед, обігнавши усіх,
Над людьми насміхався тихенько
На дорозі життя став попереду всіх,
До землі вже не гнувся низенько…

Але Бог так зробив, що дорогу оту
Перекрило глибоке провалля
Через нього усі по хрестах перейшли
Лиш одному хреста не ставало

А дороги життя уперед тільки йдуть,
Вороття ці дороги не знають
Тож пройдуть тільки ті, що свій хрест донесуть,
Не пройдуть - що свій хрест надрізають