Хананаміті – дорога квітів

                    Бійцю небесної сотні
                    Дмитру Максимову
                    присвячується.

Майдан у відблисках вогнів…
Свистять ворожі кулі
Він не злякався, не присів,
Не здався примхам долі

Горить ворожий БТР,
Дим чорний очі криє
Тут, на кону – життя тепер
Як не твоє, то чиєсь…

Якщо не я, то хто? – сказав,
Хтось мусить бути першим
З бруківки камінь піднімав,
Кидав його найдальше

Він під свинцевий дощ пішов,
Щоб врятувати інших
Він вічність тут – між куль знайшов,
Бо був найсміливіший

Грудьми без роздумів прикрив
Братів своїх по крові
Життя своє, як знав – прожив
Але помер героєм

В житті гітару в руки брав,
Захоплювавсь піснями,
Спортсменом був, перемагав
Атлетів на татамі…

Заснув назавжди вічним сном
Ось – свічка догоряє
Лиш голуб білий над хрестом
Мов ангел, пролітає

Дорога квітів простяглась,
Жива хананаміті
З колін Вкраїна піднялась
Щоб розцвісти над світом